НОВИНИ БIОЕНЕРГЕТИКИ

85% вироблених в Україні пелет експортується, що становить 2,5% європейського ринку пелет 24.03.2016

Україна експортує до 85% пелет власного виробництва і займає близько 2,5% європейського ринку гранульованого біопалива.

Сьогодні українські олійноекстракційні заводи не тільки навчилися переробляти лушпиння соняшнику у паливо та заміщати їм природній газ, а й непогано заробляти на експорті виготовленої з відходів продукції, передає Аграрний тиждень.

Так, у 2014 році і у першому півріччі минулого року українські підприємства експортували 1396,3 тис. тонн пелет з лушпиння соняшнику. При цьому за шість місяців 2015 року з 220 компаній 115 не постачали гранульоване біопаливо на зовнішні ринки. Польща, яка донедавна імпортувала до 90% вироблених в Україні пелет, скоротила споживання цього палива вдвічі.

Як зазначає управляючий партнер компанії Pro Energy Руслан Делідон, експорт українських пелет із лушпиння соняшнику різко скоротився через введені польським урядом нові правила державного субсидіювання твердого біопалива та теплі зими.

«У 2015 році Україна на зовнішні ринки поставила близько 1 млн тонн пелет із лушпиння соняшнику, - розповідає експерт. – Спад на ринку спричинили введені польським урядом зміни до законодавства, які зробили сумісне спалювання пелет (4-10%) і вугілля на теплоелектростанціях нерентабельним, та кілька теплих зим підряд».

Згідно з даними, в умовах перенасичення ринку українські олійноекстракційні заводи реалізують пелети ледь не по собівартості – по 600-700 гривень за тонну.

Втрата зовнішнішнього ринку повинна стимулювати українських виробників пелет до роботи на внутрішньому, впевнені у Pro Energy. «Спалюючи тверде біопаливо, власники олійноекстракційних заводів можуть виробляти електричну енергію і продавати її за "зеленим" тарифом (1 кВт дорівнює 12,39 євроцентам), - пояснює Руслан Делідон. – Такі проекти можуть зацікавити девелоперські компанії, яким буде вигідно будувати теплоелектростанції поблизу олійноекстракційних заводів, зважаючи на низьку ціну пелет".

Наразі в Україні лише "Каргілл" (Донецька обл.) та ПАТ "Кіровоградолія" мають ТЕЦ при олійноекстракційних заводах і продають електроенергію за "зеленим" тарифом. Зокрема, вартість кіровоградської ТЕЦ, яка повністю забезпечує підприємство тепловою та електричною енергією, а надлишки - постачає у загальну енергомережу, становить 240 млн гривень. При цьому спалювання 1 тонни лушпиння соняшнику заощаджує 500 кубометрів природного газу. За місяць ТЕЦ використовує в якості палива у середньому 5 тис. тонн біомаси.

Українським виробникам пелет доцільно розглядати декілька проектів з будівництва міні-ТЕЦ - з електричною потужністю 1 МВт і тепловою потужністю 5 МВт та з електричною потужністю 3 МВт і тепловою потужністю 12 МВт.
«У першому випадку розмір інвестицій повинен в середньому складати 4 млн євро, а в другому - 9 млн євро, - говорить Руслан Делідон, уточнюючи, що при розрахунку бралися до уваги дві найбільш розповсюджені технології, які використовуються на біопаливних ТЕЦ: 1) паровий котел і турбіна; 2) термомасляний котел і ORC-модуль.
 
В середньому термін окупності таких проектів становить 4 роки, наголошує експерт, додаючи, що на 1 МВт електричної потужності знадобиться близько 8,5 тис. тонн пелет у рік.

 

http://ecotown.com.ua/news/85-vyroblenykh-v-Ukrayini-pelet-eksportuyetsya-shcho-stanovyt-2-5-yevropeyskoho-rynku-pelet/

 

 

Related articles: