ЗВIТИ ПРОЕКТУ

Розбудова державної політики в біоенергетиці 16.02.2018

Одним із актуальних напрямів розвитку відновлюваної енергетики в Україні є використання біоенергетичних ресурсів. Існуючий потенціал обумовлюється особливостями клімату в Україні, існуючими потужностями аграрно-промислового комплексу та наявністю необхідних трудових ресурсів. Водночас, стале використання вітчизняних біоенергетичних ресурсів дає змогу зменшити енергетичну залежність України, поліпшити клімат, збільшити кількість робочих місць та податкові надходження до бюджетів різних рівнів, покращити якість надання житлово-комунальних послуг, зокрема у тепло та гарячому водопостачанні, а при когенерації – в електропостачанні, поліпшити торгівельно-платіжний баланс країни.

Впровадження сучасних екологічно-дружніх технологій в сфері біоенергетики змушує до перегляду існуючого законодавства, застосування стимулюючих норм, розвитку ринкових відносин у цій сфері.

Розвиток біоенергетичних технологій, і зокрема формування формування і впровадження раціоналізованої та комплексної ринково-орієнтованої політики та нормативно-правової бази в цій сфері, є одним з завдань спільного проекту Програми розвитку ООН та Глобального екологічного фонду «Розвиток та комерціалізація біоенергетичних технологій у муніципальному секторі в Україні». Проект спрямовано на розробку політики, розбудову спроможності, технічну допомогу і надання фінансових стимулів для заохочення інвестицій приватного сектора у муніципальні проекти з біомаси. Основний наголос у проекті робиться на муніципальному тепло- та гарячому водопостачанні на основі використання сільськогосподарської біомаси.

За розрахунками експертів потенціал біомаси, яким Україна володіє для виробництва енергії, складає близько 27 млн. т у.п. на рік, з яких 12,2 млн. т. у.п. на рік - це відходи сільського господарства та 10 млн. т. у.п. на рік – енергетичних культур. Сьогодні Україна не в повній мірі використовує свій потенціал. Лише 10 % (2,7 млн. т. у.п.  на рік) від загального потенціалу біомаси іде на енергетичні потреби.

На сьогодні хоч природній газ можна вважати зручним для особистого опалення. Однак, рівень тарифів робить біомасу перспективним і економічно-ефективним видом палива. Водночас, найбільшу трансформацію щодо збільшення використання біоенергетичних ресурсів можна досягти у житлово-комунальному господарстві та бюджетній сфері, а також у промисловості.

В рамках проекту було проведено дослідження щодо законодавства та нормативно-правових актів України в сфері використання біоенергетичних технологій у муніципальному секторі  (бар`єри, перешкоди, можливості)».

Слід зазначити, що правові відносини у сфері біоенергетики регулюються численними нормативно-правовими актами (понад 100). Серед важливих актів законодавства, що регулюють використання біомаси в муніципальному тепло- та гарячому водопостачанні або впливають на цю сферу, можна відзначити наступні: Бюджетний кодекс України; Податковий кодекс України; Закони України "Про альтернативні види палива", "Про альтернативні джерела енергії", "Про електроенергетику", "Про енергозбереження", "Про житлово-комунальні послуги", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного потенціалу", "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності", "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві", "Про теплопостачання" тощо.

Під час огляду вітчизняного законодавства було встановлено, що деякі із актів законодавства не узгоджуються між собою, що потребує їх перегляду та вдосконалення нормативно-правового регулювання цієї сфери, а деякі положення потребують змін та доповнень, що дасть змогу забезпечити розвиток напряму використання біоенергетичних технологій у муніципальному секторі. Саме тому, нами було проаналізовано зазначені законодавчі акти, що дало змогу запропонувати необхідні зміни та доповнення. Серед головних такі:

<>1.    2.    приведення термінологічного та понятійного апарату у профільних законах до вимог директив ЄС;

Серед прийнятих законів, за час реалізації проекту, де увійшли деякі напрацювання проекту ПРООН/ГЕФ такі:

1) Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про теплопостачання" щодо стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії" (реєстр. № законопроекту 4334 від 30.03.2016) – схвалено 21.03.2017 №1959-VIII Верховною Радою України та 11.04.2017 підписано Президентом України. Закон дає системний інституційний інструмент, який дозволить заміщувати дорогий імпортний газ українськими альтернативними видами палива. Загалом, реалізація цього закону матиме такі позитивні наслідки: надання інвесторам гарантії повернення інвестицій у виробництво тепла з альтернативних джерел; скорочення імпорту газу; зниження собівартості виробництва теплової енергії та тарифів для кінцевих споживачів; збільшення нових робочих місць, зокрема, за рахунок розвитку нових виробництв з вирощування, збирання та транспортування місцевих видів палива, виробництва необхідного обладнання, що суттєво збільшить надходження до місцевих бюджетів. В законі частково враховано пропозиції проекту ПРООН/ГЕФ щодо:

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1959-19

2) "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації" (щодо механізму закупівлі енергосервісу) реєстр. № 4549 законопроекту від 29.04.2016– схвалено 23.03.2017 №1980-VIII Верховною Радою України та 14.04.2017 підписано Президентом України. Метою закону є забезпечення функціонування ефективного механізму закупівлі енергосервісу відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", конкретизація положень Закону України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації"; стимулювання розвитку ринку енергосервісу в Україні; виконання зобов’язань України відповідно до Директиви 2012/27/ЄС. В законі частково враховано пропозиції проекту ПРООН/ГЕФ щодо удосконалення механізмів застосування енергосервісних договорів у сфері теплопостачання.

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1980-19/paran2#n2 

3) "Про комерційний облік комунальних послуг" реєстр. № 4901 від 06.07.2016 р. – схвалено 22.06.2017 Верховною Радою України та підписано Президентом України 28.07.2017 р.

Закон передбачає обов’язкове обладнання усіх будівель, що приєднані до зовнішніх теплових мереж (крім мереж систем автономного теплопостачання), зовнішніх мереж гарячого водопостачання (крім мереж систем автономного гарячого водопостачання), зовнішніх водопровідних мереж (крім мереж систем автономного водопостачання) будинковими вузлами обліку, відповідно, теплової енергії та води. Він визначає, що державна політика у сфері теплопостачання базується, зокрема, на принципі забезпечення комерційного обліку постачання теплової енергії.

Законом враховано пропозиції проекту ПРООН/ГЕФ щодо застосування приладів обліку та регулювання споживання паливно-енергетичних ресурсів; а також обов’язковості визначення постачальниками і споживачами обсягу відпущених паливно-енергетичних ресурсів за показаннями приладів обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів.

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2119-19/print1476017625641734.

4) "Про житлово-комунальні послуги" реєстр. № 1581-д від 10.12.2015 р. – схвалено 09.11.2017 Верховною Радою України та підписано Президентом України 06.12.2017 р.

Закон удосконалює державне регулювання відносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, та враховує напрацювання Проекту ПРООН «Розвиток та комерціалізація біоенергетичних технологій у муніципальному секторі в Україні», зокрема щодо:

- врегулювання питання постачання гарячої води та запровадження системи автономного опалення, що раніше законодавством не було врегульовано;

- комерційного обліку комунальних послуг.

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=57371.

Схожi статтi: